оцінка ситуації

САМООЦІНКА - момент самосвідомості, що репрезентує останню не стільки з боку пізнання людиною самої себе, скільки з боку певного ставлення до своїх якостей, можливостей, фізичних, духовних сил тощо. З огляду на практичну життєдіяльність С. також можна розглядати як момент реального самовизначення людини через постійне зіставлення своєї особи з усіма її можливостями, силами та наявними станами, з життєвими ситуаціями, вимогами, суспільними нормами життя тощо, що надає С. важливу роль в управлінні поведінкою. В цьому плані С. має бути віднесена до т. зв. практичної свідомості, де відбувається не просто усвідомлення місця людини у світі, а започатковується творчо-динамічна самореалізація "Я", засновується алгоритм саморозвитку системи "людина - світ", оскільки тут усвідомлюється не те, що предмети суть виключно у собі, а те, чим вони можуть або повинні стати для мене. С., відтак, є самовизначенням світу людини з огляду на його можливості.

1. оцінка

2. визначення суми

- unbiased assessment неупереджена оцінка

- assessment of the situation оцінка ситуації

- assessment for taxation визначення розміру податку

•

- pilot judgement

(амер.) марк. поведінка; поводження; вчинок; реакція

певні дії, вчинки, реакції і т. ін. споживачів (consumer) чи інших учасників економічного процесу, використані для маркетингового дослідження

═════════■═════════

adaptive behavior пристосовницька поведінка; adjustment behavior пристосування; arbitrary behavior свавілля • свавільна поведінка; average behavior пересічна поведінка; bank borrowing behavior позикова поведінка банків; bargaining behavior поведінка при веденні переговорів; brand choice behavior поведінка при виборі марки; business behavior ділова поведінка • поведінка підприємців; business spending behavior динаміка підприємницьких витрат; buyer behavior поведінка покупців • поведінка покупця; channel behavior поведінка каналу розподілу; commercial behavior комерційна поведінка; competitive behavior поведінка конкурентів • поведінка в конфліктних ситуаціях; compliant behavior поступлива поведінка • поступливість; consumer behavior поведінка споживачів • споживацька поведінка; consumer spending behavior динаміка споживацьких витрат • поведінка споживачів; cost behavior динаміка витрат; criterion behavior нормативна поведінка • остаточні вимоги; customer behavior поведінка клієнтів; cyclical behavior циклічна поведінка; daily behavior повсякденна поведінка; demographic behavior демографічна поведінка; desired behavior бажана поведінка; donor behavior поведінка донора; economic behavior економічна поведінка; emotional behavior емоційна поведінка; employee behavior поведінка найманого персоналу • поведінка робітників; fraudulent behavior облудна поведінка • шахрайство; goal-directed behavior цілеспрямована поведінка; group behavior поведінка колективу; group demographic behavior групова демографічна поведінка; income behavior динаміка прибутків; industrial buying behavior поведінка покупців промислових товарів; innate behavior вроджена структура поведінки • інстинктивна поведінка; inventory behavior рух запасів • стан системи управління запасами; investment behavior динаміка інвестицій; involuntary behavior мимовільна поведінка; irrational behavior нераціональна поведінка • нелогічна поведінка; irregular behavior химерна поведінка • дивна поведінка; logical behavior послідовна поведінка; long-range behavior довготривала поведінка; long-term behavior довготривала поведінка; market behavior стан ринку; marketing behavior маркетингова поведінка; migratory behavior міграційна поведінка; neurotic behavior невротична поведінка; nonverbal behavior мовчазна поведінка; observable behavior зовнішня поведінка; obsessive behavior настирлива поведінка; offensive behavior агресивна поведінка • образлива поведінка; optimal behavior оптимальна поведінка; overt behavior зовнішня поведінка; post-purchase behavior реакція на покупку; price behavior динаміка цін; programmed behavior запрограмована поведінка; public behavior громадська поведінка; purchasing behavior поведінка покупців • поведінка покупця; queue behavior стан системи масового обслуговування; rational behavior раціональна поведінка; real-life behavior реальна поведінка • поведінка в реальних умовах; reckless behavior азартна поведінка • необачна поведінка; reinforced behavior підсилена поведінка; seasonal behavior сезонні зміни; shopping behavior поведінка покупців • поведінка покупця; short-range behavior поведінка протягом короткого періоду часу; short-term behavior короткотривала поведінка; social behavior соціальна поведінка • суспільна поведінка; stable behavior стабільна поведінка; strategic behavior стратегічна поведінка; uncooperative behavior конфліктна поведінка; unconscious behavior підсвідома поведінка • несвідома поведінка; verbal behavior словесна поведінка; voluntary behavior добровільна поведінка

═════════□═════════

behavior in particular circumstances поведінка у визначених умовах; behavior in service поведінка при експлуатації; behavior of the economic system динаміка економічної системи; behavior of the firm поведінка фірми; behavior of individuals поведінка окремих осіб; behavior of prices динаміка цін; behavior of the sample поведінка вибірки; behavior towards risk поведінка в умовах ризику

behavior:: behaviour (брит.)

1. n

1) місце

2) місто, містечко, населений пункт

3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні

4) звичне (відведене) місце

5) сидіння, місце (за столом тощо)

6) місце в книзі, сторінка; уривок

7) простір

8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик

9) маєток

10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

11) домівка, житло

12) заміський будинок

13) посада, службове місце

14) висока державна посада, посада державного міністра

15) членство, участь (у спортивній команді)

16) обов'язок

17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні

18) гірн. вибій, виробка

19) розряд

2. v

1) ставити, класти; установлювати, розташовувати

2) улаштовувати (на посаду)

3) вміщувати, віддавати (кудись)

4) укладати, робити замовлення

5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)

6) продавати (товари, акції)

1) покладати (надіі); довірятися комусь

8) визначати місце (дату); співвідносити

9) вважати

10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)

11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)

* * *

1) місце

2) звичайне, звичне, відведене місце

3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація

4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик

5) маєток; садиба

6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення

8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок

9) положення, статус

10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)

11) гipн. вибій, виробка

12) мaт. розряд

13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)

2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)

3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси

4) продавати товари, акції

5) (in, on) покладати ( надії)

6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)

7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні

8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

1. n

1) гра; розвага; забава; манера гри

2) спорт. комбінація; боротьба, бій

3) азартна гра

4) жарт

5) п'єса, вистава, спектакль

6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)

7) рух

8) свобода, воля, простір

9) дія, діяльність

10) хід (у грі)

11) тех. зазор; люфт; вільний хід

12) переливи (барв)

13) діал. страйк; припинення роботи

14) діал. канікули; вільний від занять час

15) плескіт

2. v

1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися

2) грати в азартні ігри

3) жартувати

4) фліртувати

5) розм. розігрувати

6) брати участь у грі; грати в щось

7) робити хід (кидок)

8) відбивати м'яч; подавати м'яч

9) прикидатися, придурюватися

10) робити, діяти

11) грати на перегонах; бути гравцем

12) виконувати (твір), грати (на чомусь)

13) ставити п'єсу; демонструвати фільм

14) іти на екрані

15) пурхати, гасати; танцювати

16) бити (про струмінь)

17) спрямовувати

18) обстрілювати (on, upon)

19) приводити в дію, запускати

20) тех. мати люфт

21) діал. страйкувати

22) переливатися, мигтіти, грати

23) приймати в гру

24) підходити для гри

* * *

1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, гра

2) азартна гра

3) жарт

4) п'єса, драма; вистава, спектакль

5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)

6) рух

7) переливи, гра (нaпp., кольорів)

8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)

9) дія, діяльність

10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)

11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час

12) залицяння; весільний танець ( у самців)

13) програвання (диску, платівки)

14) "преса", висвітлення в пресі

15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)

16) aвт. бовтанка

1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати

2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі

3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)

4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати

5) підходити для гри

6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)

7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)

8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою

9) давати виставу; виконувати п'єсу

10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)

11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)

12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)

13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти

14) бити ( про струмінь)

15) (on, upon, over) направляти; стріляти

16) приводити в дію, пускати ( play off)

17) тex. мати люфт; хитатися

18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах

19) водити ( рибу)

20) cл. опікувати, захищати; співробітничати

21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі)

1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, гра

2) азартна гра

3) жарт

4) п'єса, драма; вистава, спектакль

5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)

6) рух

7) переливи, гра (нaпp., кольорів)

8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)

9) дія, діяльність

10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)

11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час

12) залицяння; весільний танець ( у самців)

13) програвання (диску, платівки)

14) "преса", висвітлення в пресі

15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)

16) aвт. бовтанка

1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати

2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі

3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)

4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати

5) підходити для гри

6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)

7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)

8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою

9) давати виставу; виконувати п'єсу

10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)

11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)

12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)

13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти

14) бити ( про струмінь)

15) (on, upon, over) направляти; стріляти

16) приводити в дію, пускати ( play off)

17) тex. мати люфт; хитатися

18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах

19) водити ( рибу)

20) cл. опікувати, захищати; співробітничати

21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі)

n марк., ек. олігополія; a олігополістичний

організаційна структура ринку (market), яка характеризується такими головними ознаками: а) пануванням кількох великих конкуруючих підприємств; б) взаємозалежністю підприємств; в) однорідністю або неоднорідністю продуктів (product); г) складністю для інших підприємств пробитися на цей ринок і т. ін.; ♦ стан олігополії характерний для автомобільної, тютюнової, хімічної та інших галузей промисловості (industry²)

═════════■═════════

bilateral oligopoly двостороння олігополія (ринкова ситуація з обмеженою кількістю великих продавців і великих покупців); collusive oligopoly олігополія на основі змови; differentiated oligopoly неоднорідна олігополія • олігополія з неоднорідністю продукції; homogeneous oligopoly однорідна олігополія • олігополія з однорідністю продуктів; imperfect oligopoly недосконала олігополія • неповна олігополія; natural oligopoly природна олігополія; noncollusive oligopoly олігополія, заснована не за домовленістю; perfect oligopoly досконала олігополія; pure oligopoly чиста олігополія

═════════□═════════

Cournot theory of oligopoly теорія олігополії Курно; oligopoly behaviour олігополістична поведінка; oligopoly power влада олігополії • олігополістична влада • вплив, який олігополістична фірма диктує ринку завдяки своїй перевазі над іншими фірмами

oligopoly ‡ market situations (389)

═════════◇═════════

олігополія < давньогр. oligopoleo < oligos — небагато і poleo — продаю

пор. monopoly

▹▹ perfect competition

* * *

1) місце

2) звичайне, звичне, відведене місце

3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація

4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик

5) маєток; садиба

6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення

8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок

9) положення, статус

10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)

11) гipн. вибій, виробка

12) мaт. розряд

13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)

2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)

3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси

4) продавати товари, акції

5) (in, on) покладати ( надії)

6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)

7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні

8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

n глибоке розуміння, точне визначення, оцінка

- diagnosis of the situation думка про ситуацію, що склалась

Моррис, Чарльз Вільям (1901, Денвер - 1979) - амер. філософ; фахівець у галузі семіотики. Закінчив Чиказький ун-т. У 1931 - 1947 рр. - проф. цього ун-ту. За своїми поглядами - послідовник класичного прагматизму; підтримував ідеї логічного позитивізму, у психології - біхевіоризму. Упродовж усього життя особливу увагу приділяв поєднанню здобутків амер. прагматизму (теорії Пірса, Міда) з логічним позитивізмом. Найвідоміша праця М. "Основи теорії знаків" (1938), у якій семіотика розглядалась як загальна теорія знаків та знакових процесів. Структура знакового процесу (семіозису), за М., складається із чотирьох компонентів: знакового засобу, десигнату, інтерпретатора та інтерпретанти. Семіозис можна охарактеризувати як з точки зору його вимірів (синтаксичного, семантичного, прагматичного), так і рівнів. М. розрізняв дескриптивну і чисту семіотику. У рамках першої і другої він виділяв три основних підрозділи: синтактику, семантику і прагматику. У чистій семіотиці намагався створити метамову, за допомогою якої можливо було б розглядати будь-які знакові ситуації. Семіотика, за М., - це наука, у рамках якої цілком вірогідним є вирішення питання щодо об'єднання різних наукових дисциплін. Саме виникнення семіотики є кроком до уніфікації наук, пов'язаних повністю або частково зі знаками. На думку М., логіку, математику, лінгвістику, естетику можна цілком включити до семіотики. Під семіотичну компетенцію потрапляють також епістемологічні і методологічні проблеми (щодо інших наукових дисциплін, то це можливо зробити лише частково). Ідеї М. значно вплинули як на амер. філософію, так і на дослідження у галузі семіотики у різних країнах світу.

[br]

Осн. тв.: "Шість теорій свідомості" (1932); "Прагматизм і криза демократії" (1934); "Логічний позитивізм, прагматизм і науковий емпіризм" (1937); "Основи теорії знаків" (1938); "Знаки, мова і поведінка" (1946); "Мова цінностей" (1957); "Позначення і значення" (1964).

Остин, Джон Ленгшоу (1911, Ланкастер - 1960) - британський філософ-аналітик. Навчався в Оксфорді Проф. Оксфордського ун-ту (1952 - 1960). Праці і викладацька діяльність О. ініціювали т. зв. "лінгвістичний поворот" у філософії і стимулювали поширення специфічного типу філософування: філософії лінгвістичного аналізу. Нову дисципліну, яка повинна вирішувати завдання аналізу фактів вживання повсякденної мови, О. називав "лінгвістичною феноменологією". Дослідження О. ставили під сумнів тезу про те, що важливі у філософському відношенні проблеми природної мови пов'язані лише з істинними чи хибними твердженнями (дескриптивними висловлюваннями). Поряд із твердженнями, що мають на меті опис деякого стану справ або деякого факту і які можна оцінювати як істинні або хибні (констативи), існують вирази, які хоч і схожі на твердження, але не претендують на істинність чи хибність (перформативи). Промовляння перформативів (на противагу констативам) є здійсненням деякої дії, акту, вчинку (вибачення, вітання, обіцянка, порада, парі та ін.). Саме тому О. вважав неможливим оцінювати перформативи з точки зору їх істинності/хибності. Пізніше, з огляду на слабкість вихідної дистинкції констативи/перформативи (констативи виявляються підмножиною перформативів), О. відмовляється від неї і видозмінює предмет дослідження: вивчає не окремі речення, а акти промовляння висловлювань (що є здійсненням певних дій) в цілісній мовленнєвій ситуації, де враховуються, як важливі, чинники мовця, слухача, їх інтенцій, а також супровідних обставин промовляння. О. сформував основи програми майбутніх досліджень (т. зв. теорія мовленнєвих актів), де в центрі уваги перебуває розрізнення між локутивними актами (актами промовляння деякого висловлювання з певним смислом і референцією), іллокутивними актами (актами промовляння висловлювань, яким притаманна певна сила: погроза, прохання, застереження, вибачення, наказ, питання та ін.) і перлокутивними актами (актами, за допомогою яких мовець спроможний здійснювати на слухача певний вплив, досягати певної мети: переконувати, змушувати до чогось, залякувати, вводити в оману тощо). Схематично: локутивний акт - "він сказав, що..." (мовець виражає стан справ, щось говорить); іллокутивний акт - "він доводив, що..." (мовець виконує якусь дію, говорячи щось); перлокутивний акт - "він переконав мене, що..." (мовець продукує певний вплив). Аналіз тези "говорити щось означає робити (здійснювати) щось" привів до тлумачення філософії мови як розділу філософії дії. Позаяк поведінка людини є інтенційною і виражає ментальні феномени, то філософія мови і філософія дії закономірно виявляються розділами більш загальної царини досліджень - філософії свідомості. Подальші успіхи окресленої О. дослідницької програми пов'язують передусім із працями Серла, Грайса і Стросона. До найважливіших проблем, які досліджував О., належать проблеми пізнання "чужих свідомостей", відчуття і сприйняття, свободи волі і детермінізму.

[br]

Осн. тв.: "Філософські статті" (1961); "Чуття і сприйняття" (1962); "Як робити речі за допомогою слів" (1962).

ПОТРЕБИ - властивість усього живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності або відсутності чинників (речовини, енергії, інформації), що позитивно чи негативно впливають на життєдіяльність організму, людської особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільства загалом. Задоволення існуючих та виникнення нових П. пов'язане з процесом споживання, а також з появою нових предметів П. На відміну від тварин, людина задовольняє П. не тільки завдяки пристосуванню, яке домінує на початкових стадіях її індивідуального та суспільно-історичного розвитку, а передусім завдяки створенню предметів П. на основі певного способу виробництва. Людські П. мають предметну спрямованість, якій передує т. зв. пошукова поведінка у межах ситуації, коли актуалізація та конкретизація П. стимулює пошук предметів і способів їх задоволення (таким чином утворюється конкретно-історичний механізм виникнення, функціювання і задоволення П.). Реалізація П. неможлива без адекватного усвідомлення їх, що залежить в цілому від умов та рівня культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта. Усвідомлення предмета П. набуває форми мети; відповідно усвідомлення шляхів, способів, засобів її досягнення - форми інтересів, які спонукають людину до різноманітних видів діяльності. Умовно систему П. особи можна зобразити у вигляді ієрархії трьох найбільш загальних рівнів: існування (вітальні II.), функціювання (соціальні П.), розвитку (П. самореалізації, самоствердження, творчості). В залежності від дослідницьких завдань застосовуються різні критерії класифікації та типології П.: за походженням - природні і штучні; за суб'єктом (носієм) - П. особисті (індивідуальні), групові, колективні, класові, національні, суспільні; за об'єктом - матеріальні, духовні; за сферами діяльності - П. праці, пізнання, відпочинку, спілкування; за функціональною роллю - П. самозбереження, функціювання, розвитку, домінуючі та другорядні, сталі й ситуативні; за циклами життєдіяльності суб'єкта - добові, тижневі, місячні, річні, вікові та ін. Вивчення структури, шляхів формування та задоволення П. є необхідною передумовою політики держави в будь-якій сфері суспільного життя.

РОЗУМІННЯ - 1) У широкому світоглядному плані - результат духовно-практичного засвоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти, використовуючись у практиці, залучаються до смислів людської діяльності, виступають її предметним змістом. Інформаційна реконструкція цього змісту і характеризує Р. 2) З гносеологічного боку, Р. - це соціокультурний процес, що передбачає наявність за межами індивідуальної впевненості (в тих чи тих загальнозначущих підставах суспільного спілкування) свого роду базису безперечності. Це насамперед - категоріальні структури, аксіоматичні твердження та парадигми науки, незаперечні емпіричні дані тощо. Усвідомлення зв'язку певних уявлень із таким, історично зумовленим базисом безперечності чи зведення їх до цього базису через модельні образи становить механізм Р. 3) У більш спеціальному плані Р. виявляється у психологічному аспекті (коли воно, зокрема, описується через емпатію - мислиме входження в ту чи іншу ситуацію) та у мовно-комунікаційному ракурсі. В останньому випадку Р. виступає у вигляді діалогу як відображення тексту на тексті та його переоцінка в новому контексті і визначається через процес переведення лінійної послідовності символів в уявлення його смислу (його розпізнання та реконструкцію). Аналіз Р. був історично започаткований у герменевтиці, яка розкрила можливості зведення об'єктів до мовних структур їх Р., проаналізувала специфіку гуманітарного пізнання та комутативний аспект пізнавальних процесів. Подальші дослідження Р. орієнтуються на його розгляд як загальної для всіх дисциплін форми прийняття результатів освоєння світу, в процесі якого явища природи трансформуються у факти культури.

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ - синтезуюча форма художньої свідомості та творчості в цілому, яка втілює, творить та об'єднує зміст твору; характеризується повнотою і цілісністю. В залежності від масштабу охоплення матеріалу X. о. виступає як окрема складова твору або як його подоба в цілому. Наявність X. о. є визначальною ознакою, атрибутом мистецтва, що перетворює чуттєвий аспект естетичних явищ у феномен художньої культури, надає мистецтву рис однієї з вищих форм духовного освоєння буття. За словами Леонардо да Вінчі, "де дух не водить рукою художника, там немає мистецтва". Поняття X. о. введено в естетику Гегелем, хоч осмислення образів-ейдосів було притаманне ще античній філософії (Платон) і потому розроблялося у напрямі їх тлумачення як ідеальних утворень (субстанційного буття сутності, інобуття абсолютної ідеї в індивідуальній свідомості, зокрема, як "мислення в образах" тощо). У XX ст. трактування категорії X. о. опинилося на перетині гостро контраверсійних гносеологічних, естетичних концепцій та художніх рухів. Увиразнюється естетико-філософський підхід, що долає межі "реалістичного" віддзеркалення, прямого дублювання онтологічних значень. Духовне освоєння дійсності перестає орієнтуватися лише на її відображення і дедалі більше зосереджується на оцінках, думках та почуттях митця. Домінантною стає ситуація, коли X. о. розглядаються як такі, що не копіюють, а творчо моделюють буття. Утверджується переконання, що переосмислення образів є евристичнішим, ніж констатація їхньої тотожності реальності. В результаті оцінка X. о. за критеріями верифікації, адекватності відображення дійсності засвідчує свою малопродуктивність. Цінність X. о. (реалістичних, романтичних, символічних, імпресійних або експресійних) залежить від їхнього внеску до скарбниці естетико-художньої культури, міри сприяння її вдосконаленню. Розуміння X. о. як змісту, що існує у знакових системах різних видів мистецтв, дозволяє долати труднощі, що їх створювало звужене трактування X. о. як форми міметичного відображення (останнє, зокрема, призводило до імперативних вимог предметності в образотворчості, сюжетності у хореографії, програмиості у музиці). На противагу такому підходу, була висунута пропозиція розмежування мистецтв на "образні" та "безобразні". У сучасній естетиці таке розмежування спричинилося до обґрунтування суцільної "безобразності" художньої культури. Теорія постмодерну пояснює беззмістовність творів відсутністю в них референтів, тяжінням сучасної культури до "деконструкції". Експлікація поняття X. о. дозволяє уточнити критерії оцінок сучасного мистецтва. Адже доступність для сприйняття і розуміння, "прозорість" художніх творів спрямовані, зрештою, на потвердження X. о. як ідеального утворення, способу бачення і розуміння світу митцем. Отже, змістовність або беззмістовність X. о. зумовлюється не формою подолання "об'єктивних" прообразів, а їх трактуванням, отже, ступенем духовної, естетичної спроможності автора. X. о. є універсальною категорією художньої діяльності та художньої культури, мультимоделлю, котра у специфічних формах мистецтва забезпечує творче освоєння та духовне осмислення розмаїтої палітри світу.